В одних країнах вважалося, що та, чиє ім'я зітреться першим, вийде заміж наступної, в інших – навпаки, заміж швидше вийде та, чиє ім'я залишиться на підошві після весілля. У свою чергу наречена писала побажання на підошвах туфель своїх подружок.

За право вважатися батьківщиною традиції писати на весільному взутті сперечаються Греція та Туреччина — з давніх-давен там наносили імена подружок нареченої (виключно незаміжніх!) і гадали, хто стане наступною володаркою заповітного кільця. Згодом традиція переступила кордони і стала використовуватись в інших країнах.

Відкрите взуття під весільною сукнею вважається поганим тоном. Таку наречену можуть назвати несмачною навіть вульгарною. Може скластися враження, що дівчина зовсім боса, адже з-під сукні буде видно тільки відкриту шкарпетку. Природно, такий образ не можна буде назвати гармонійним.

Не рекомендують продавати весільні туфлі, позичати чи дарувати: взуття символізує щасливе подружжя. Продати чи віддати їх, дати на якийсь час – своїми руками комусь віддати своє щастя. Викидати сильно зношені туфельки не радять, краще знищити.