Вважалося, що після весілля наречена повинна зберігати фату все життя, як оберіг шлюбу. Вважається, що не можна користуватися чужою фатою, брати напрокат, оскільки вона несе у собі велику енергетику. Також не за яких умов не можна продавати, дарувати та викидати фату.

Спочатку наречена танцює зі своїм батьком, після чого він передає свою дочку нареченому. Закінчивши танцювати, молодий чоловік сідає на стілець у центрі зали, а його молода дружина – на коліна. Майбутня свекруха акуратно знімає фату, виймаючи всі шпильки. Останню віддає синові.

Не треба поспішати. Важливо зберегти ставлення, кохання та щастя на довгі роки; після покупки фати і до весілля фату ніхто не повинен чіпати та міряти на себе. Тільки сама наречена може вдягати фату на себе до весілля.