— вигуки гуляючих під час російського, білоруського, українського та польського весільного застілля. Гості прикидаються, ніби вино чи частування стало «гірким», допоки молодята не поцілуються. За російською традицією, щойно гості починають кричати «Гірко!», молоді мають цілуватися.

слід кричати гірко, щоб не наврочити молодих і тим самим забезпечити їм солодке життя; весілля проводилися на височині чи гірці, звідки й пішов термін «гірко»; Наречені підносили гостям гірку настоянку, звідки і пішла дана традиція.

Звідси традиція говорити «гірко», висловлюючи гіркоту від небажаної спілки. Наразі прийнято вважати, що гіркота горілки, як головного застільного напою, слід заглушити насолодою поцілунку молодят.

Володимир Даль «Гірко, примовляють за весільним столом, про вино, підсолодити треба, і молоді мають поцілуватися», — писав у ХІХ столітті збирач російського фольклору Володимир Даль. Деякі дослідники пов'язують цей звичай зі словом «гірка» та катанням «новожонів» з крижаної гори на Масляну.