Мабуть, найвідоміша традиція вчить зустрічати дорогих гостей хлібом-сіллю. Сенс тут такий: подаючи коровай, господарі бажають здоров'я та процвітання, а сіль символізує захист від нечисті. За традицією, гість відламував шматочок хліба, мачав його в сіль і з'їдав — обов'язково з посмішкою.

У багатьох народів Європи та Сходу сіль була символом чистоти душі та захисту від нечистих духів. І у слов'ян сіль була символом вірності та чистих помислів. Привітання «Хліб та сіль!» – це побажання багатства та благополуччя. Самих гостинних господарів називають хлібосольними.

Можливі варіанти урочистої мови у віршах та в прозі:

1. «Дорогі молодята, ми щиро бажаємо вам щастя та любові на довгі роки! Нехай ваші ніжні почуття завжди будуть взаємними. …
2. «Наші дорогі ___ та ___! …
3. «Ми зустрічаємо вас хлібом з сіллю …
4. «Нехай у цьому житті все на світі…
5. «Наші дорогі діти!

Зустріч наречених короваєм — давня традиція російського весілля. Молодих, Щойно вчинили обряд вінчання, зустрічала на порозі будинку нареченого, тепер уже чоловіка, його мати з короваєм у руках. Підносила вона коровай на новому рушнику, майстерно прикрашеному вишивкою весільної символіки.