Немає жодного сенсу їх зберігати. Тканина через кілька років пожовкне і сукня втратить свій первісний вигляд. А ось фата – це суто особиста річ, яку наречена зазвичай зберігає як пам'ять про торжество. Свою фату відклала в шафу, акуратно запакувала та сховала.

Вважалося, що після весілля наречена повинна зберігати фату все життя, як оберіг шлюбу. Вважається, що не можна користуватися чужою фатою, брати напрокат, оскільки вона несе у собі велику енергетику. Також не за яких умов не можна продавати, дарувати та викидати фату.

Спочатку наречена танцює зі своїм батьком, після чого він передає свою дочку нареченому. Закінчивши танцювати, молодий чоловік сідає на стілець у центрі зали, а його молода дружина – на коліна. Майбутня свекруха акуратно знімає фату, виймаючи всі шпильки. Останню віддає синові.

Викидати весільну сукню категорично не можна, як і продавати! Його слід почистити від забруднень і зберігати разом із фатою, як талісман, який оберігає сімейне щастя. Якщо після весілля вбрання виявиться пошкодженим або порваним, дану ваду необхідно негайно усунути.