Ампір з'явився у Франції першої третини ХІХ століття, У період правління імператора Наполеона Бонапарта. Ще більше, ніж ранній класицизм, цей стиль надихався архітектурою Стародавньої Греції та Риму. Тому для нього була характерна велика кількість колон, ліпнини, карнизів і пілястр – вертикальних виступів.

Період найвищого розквіту стилю ампір посідає десятиліття між 1804 (коронація Наполеона) та 1813 роком. Демократичну суворість стилю директорії тепер змінюють парадну пишність та театральний пафос ампіру.

Ампір в архітектурі Росії виявлявся двічі протягом останніх двох століть. У XX столітті він виник у початку 1930-х років та проіснував до середини 1950-х років. Пік «сталінського ампіру» припав на період після перемоги у Великій Вітчизняній війні 1941—1945 років.

Ампір (від фр. empire – імперський) – стиль пізнього класицизму в архітектурі, прикладному мистецтві та живописі. Розповсюджувався протягом перших трьох десятиліть XIX століття.