Мабуть, найвідоміша традиція вчить зустрічати дорогих гостей хлібом-сіллю. Сенс тут такий: подаючи коровай, господарі бажають здоров'я та процвітання, а сіль символізує захист від нечисті. За традицією, гість відламував шматочок хліба, мачав його в сіль і з'їдав — обов'язково з посмішкою.

У росіян на початку та в кінці обіду радили з'їсти для щастя шматочок хліба із сіллю. Частування гостя хлібом-сіллю встановлювало між ним та господарем дружні довірчі відносини; відмова ж від них розцінювався як образливий жест.

У багатьох народів Європи та Сходу сіль була символом чистоти душі та захисту від нечистих духів. І у слов'ян сіль була символом вірності та чистих помислів. Привітання «Хліб та сіль!» – це побажання багатства та благополуччя. Самих гостинних господарів називають хлібосольними.

Можливі варіанти урочистої мови у віршах та в прозі:

1. «Дорогі молодята, ми щиро бажаємо вам щастя та любові на довгі роки! Нехай ваші ніжні почуття завжди будуть взаємними. …
2. «Наші дорогі ___ та ___! …
3. «Ми зустрічаємо вас хлібом з сіллю …
4. «Нехай у цьому житті все на світі…
5. «Наші дорогі діти!