Священик запитує нареченого: «Чи імаши (ім'я), вільне добро і невимушене, і міцну думку, пояти собі за жінку цю (ім'я), юде тут перед тобою бачиш». ( "Чи ти маєш щире і невимушене бажання і твердий намір бути чоловіком цієї (ім'я нареченої), яку бачиш тут перед собою?")
Священик, по-перше, прояснює, чи ви хочете дітей: для християн без цього шлюб – не шлюб. По-друге, наскільки серйозно ви поговорили про це з чоловіком, щоб уникнути суперечки «заводити чи не заводити». По-третє, чи готові ви хрестити дітей і надалі виховувати їх християнами, це також важливе питання.
Священик каже: «Господи, Боже наш, славою і честю вінчаю я (їх)!». За цих слів він, від імені Бога, благословляє їх. Це молитовне проголошення священик вимовляє тричі і тричі благословляє нареченого та наречену. Вінці – знамення царської влади.
- І наречений відповідає: Маю, чесний отче. (Тут можна відповісти ствердним «Так!» )
- Наречений: Не обіцяв, чесний отче. (Можна, можливо відповісти негативним «Ні!» )
- Наречена відповідає: Маю, чесний отче. (Можна, можливо відповісти ствердним «Так!» )
- Наречена: Не обіцяла, чесний отче. (Можна, можливо відповісти негативним «Ні!» )