Cценічне танго ближче до балету, для нього характерна віртуозна техніка виконання, видовищність рухів та фігур, підтримки та пози, більш вільне використання простору та необмежена наявністю інших танцюристів навігація по сцені чи танцполу.

Це гримуча суміш пристрасті, ревнощів і кохання, крижаний танець розпечених до межі почуттів, коли повітря буквально тремтить від емоцій, що здіймаються між партнерами. Неймовірно строгий, безмірно емоційний, цей танець народився в аргентинських нетрях, змішавши в гримучий коктейль любов до смерті та смерть від кохання.

Танго – народний аргентинський напрям, який «дозрів» на батьківщині, а потім підкорив увесь світ. Головне у цьому танці – вміти імпровізувати, не збиваючись із ритму, і відчувати свого партнера.

Танго вчить чоловіка імпровізувати (під впливом музики, вільного простору на танцполі та побажань партнерки), а жінку – бути готовою до новогоадже неважливо в якому напрямку буде крок, але важливо зробити його разом.