Вінчання на царство, або Священне коронування церемонія коронації російських царів за церковним обрядом. Вперше було здійснено за московського великого князя Івана III над його онуком Дмитром Івановичем 4 лютого 1498 року.

Вінчання – це таїнство Церкви, в якому Бог подає майбутнім подружжю, при обіцянні ними зберігати вірність один одному, благодать чистої одностайності для спільного християнського життя, народження та виховання дітей. Бажаючі вінчатися мають бути віруючими хрещеними православними християнами.

Вінчання – одне з семи Таїнств Церкви, в якому Бог подає майбутньому подружжю, при обіцянні ними зберігати вірність один одному, благодатну силу для спільного християнського життя, народження та виховання дітей.

У Росії обряд вінчання на царство був максимально наближений до візантійського оригіналу. Вінчав царя глава церкви – митрополит, а пізніше патріарх. Обряд відбувався в Успенському соборі Московського Кремля. У центрі храму на високому ступінчастому постаменті ставився царський трон, а поряд із ним – стілець для митрополита.