Папаха – Чоловічий хутряний (з овчини або каракуля) головний убір, поширений у багатьох народів і народностей у світі, елемент військової форми одягу.

«Шапкою» у більшості гірських народів називалася папаха – Головний убір, зроблений повністю з хутра. Найчастіше його шили з овчини чи каракуля — шкіри з хутром, яку знімали з ягнят каракульської породи на перший-третій день їхнього життя.

На Кавказі найважливішою частиною чоловічого костюма завжди була і залишається шапка у всіх її формах – будь це папаха чи чалма. І чеченці у цьому не оригінальні. Існує безліч чеченських та інгушських жартів, народних ігор, весільних і навіть похоронних звичаїв, пов'язаних із шапкою.

Каракулеві шапки називали «бухарськими». Цінувалися також папахи з хутра калмицьких овець. «У нього п'ять шапок, усе з калмицького баранця, він зношує їх, кланяючись гостям».