Убрусом також називають рушник, яким покривають ікону, та ширше, будь-які нековані ризи (наприклад, з перлів та бісеру).

Рушник – головний оберіг людини від народження до смерті. Рушниками прикрашали хату. Рушниками обрамляли ікони у червоному кутку будинку. Господарі будинку окремо вішали особливий рушник, який був головним оберегом хати та сім'ї.

Наприклад, для витирання обличчя та рук служив утирач (утиральник), посуду і столу – прання.

Рукобитний рушник з'являється у пари ще до весілля в момент сватання. Батьки нареченого дарують невеликий рушник символізуючи це тим, що наречена їм подобається і вони готові її прийняти у свою сім'ю.. Приймаючи рушник, дівчина дає свою згоду на шлюб.