Наречений входив у двір до майбутнього тестя лише після закінчення викупу нареченої. Заручини до початку 19 століття проходило тільки в будинку нареченої, саме в ньому пару готували до обряду вінчання. Потім виводили до гостей, обсипали зерном та благословляли на шлюб. Тільки після цього вони їхали на вінчання[3].17 черв. 2023 р.

Свататися ходили з пирогом, дівич-вечори влаштовували з особливими піснями, а перед весіллям ходили на ворожіння. В день весілля наречену чекав особливий обряд – повиття. Дівчину зачісували та міняли дівочий головний убір на заміжній. На стіл подавали весільний коровай та традиційні страви.

Першими пару благословляли батьки, потім свої привітання приносили гості, після чого бенкет тривав. Після заручин батьки нареченого та нареченої домовлялися про день весілля, про те, хто буде дружкою і т. д. Наречений робив нареченій свій перший подарунок – часто кільце, як символ міцного кохання.

Офіційна частина весілля проходить у ЗАГСі. Рідше пари влаштовують вінчання у церкві. Під час весілля наречений і наречена обмінюються кільцями, що символізують їхню любов і відданість один одному. Офіційна частина прохідності займає місце в офісі офісу.