«Мǎнкун» – найсвітліший і найбільший і свято у чувашів. Перед Великоднем жінки обов'язково миють хату, білять печі, чоловіки наводять лад у дворі. До Великодня варять пиво і наповнюють бочки. В день перед Великоднем миються в лазні, а вночі йдуть до церкви на «Автан келлі».

Традиційні заняття Чуваші традиційно займалися землеробством. Головними зерновими культурами були жито, полба, овес, ячмінь, рідше сіяли пшеницю, гречку, горох. З технічних культур вирощували льон, коноплі. Було розвинене хмелярство.

Чуваські народні свята

• Сурхурі – у верхових та низових чувашів – збігся з різдвом – раштав
• Нартукан (нартăван) – у закамських та приуральських чувашів – відповідає сурхурі
• Кăшарні (кѕрещенкке) – збігся зі святками та хрещенням
• Çăварні (масляна)
• Вірӗм – у верхових чувашів (відповідає вербній неділі)

Користувачі Яндекса цікавляться: чому чуваші соромляться своєї національності? На це запитання відповісти просто: чуваші не соромляться своєї національності. Немає нічого, через що можна було б соромитися: ні в історії, ні в культурі, ні в традиціях, ні в мові.