Наприклад, червоні нарукавні пов'язки були відзнакою членів революційних озброєних формувань під час російських революцій 1917 року (наприклад, Червона гвардія). Білі нарукавні пов'язки запроваджувалися для радянських громадян, які надходили на службу до вермахту (т.з.

Слов'яни носили її якраз на правій руці як оберег від порчі та пристріту. Вони вірили, що цей оберег принесе щастя і здоров'я. За циганськими повір'ями червону нитку вдягали претендентам на звання першого барона. Однією з перших у масовій культурі її почала носити співачка Мадонна.

鉢巻, дослівно «головний скруток») — головна пов'язка, символізує у японців непохитність намірів і підтримує бойовий дух. Вона також має і безпосередню функцію — захист обличчя від поту. Зазвичай під хатимаки розуміють червону або білу смужку тканини близько 5 сантиметрів завширшки та 120 завдовжки.

Нарукавна пов'язка виготовляється напівжорсткою, із червоної тканини, довжиною 30 – 40 см та шириною 10 см. Краї пов'язки підрубуються, і до них пришивається тасьма (гумка) для закріплення пов'язки на рукаві.