ОБЛАЧКО, -А, мн. хмарини, -ов, порівн. Зменш. до хмара; невелика хмара.
Морфологічні та синтаксичні властивості
| відмінок | од. год. | мн. год. |
|---|---|---|
| Їм. | Облако | хмарини |
| Р. | облачка | хмарків |
| Д. | облачку | хмарам |
| Ст. | Облако | хмарини |
Ненаголошений голосний «а» у слові «хмара» перевіримо етимологічно спорідненим дієсловом «обволікати». У ненаголошеному становищі виявився голосний у другому складі іменника. Через акання російської мови в ненаголошеному становищі чується звук [a].
Таким чином, в однині, множині іменник «хмара», «хмари» пишеться докорінно з голосною «а». Даний правопис зберігається у всіх відмінкових формах слова: хмарами, хмар, за хмарою та ін.